Процес лікування та загоєння ран
Рану зазвичай визначають як порушення цілісності тканин і функцій організму. Життя з раною передбачає не лише фізичний догляд за самою раною, такий як очищення та дезінфекція, промивання, заміна пов’язок та інші методи лікування; воно також включає емоційну та психологічну підтримку пацієнта.
Для успішного догляду за раною протягом усього циклу лікування та одужання існують як фізичні, так і емоційні складові. Обидва ці компоненти потребують професійної оцінки та догляду.
Психологічні аспекти
Фізичний біль є загальною та характерною рисою як гострої, так і хронічної рани. Існує безліч медичних методів, які допомагають усунути фізичний біль та керувати ним. Проте робота з психологічною складовою життя з раною може бути набагато складнішою.
Дослідження показують, що пацієнти, які страждають на тривожність або депресію через свій фізичний стан, зазвичай мають набагато повільніший процес загоєння, ніж пацієнти з позитивним настроєм. Емоційні або психологічні переживання під час життя з раною відчуваються по-різному.
Пацієнт може відчувати:
- Тривогу щодо потенційної втрати роботи, фінансів та загального результату лікування.
- Депресію через зниження якості життя та втрату незалежності.
- Зніяковілість через можливий запах від рани або помітні виділення (ексудат).
- Сором або відчуття того, що він є тягарем для членів сім’ї та опікунів.
- Смуток через втрату функцій організму та зміну образу власного тіла.
- Ізоляцію від друзів і родини через обмежену мобільність (залежно від розташування та впливу рани).
- Відчуття нікчемності, яке може стати нестерпним, коли переживається кілька емоцій одночасно.
Психологічна підтримка
Пацієнти з ранами можуть відчувати широкий спектр емоцій. Життя з раною, будь вона гострою чи хронічною, вимагає коригування способу життя. За належної фізичної та емоційної підтримки пацієнти можуть успішно пройти цей шлях.
Групи підтримки для пацієнтів та членів його родини (опікунів) дозволять відкрито ділитися інформацією з іншими, хто перебуває в подібній ситуації.
Методи релаксації, такі як контрольоване дихання або керована візуалізація, можуть допомогти зняти напругу.
Зменште ізоляцію, регулярно відвідуючи родину та друзів. Чи зверніться в групи підтримки онлайн чи у вашій громаді, гарячі лінії.
Щодня займайтеся одним приємним заняттям: хобі, новим інтересом, слухайте музику або читайте гарну книгу, дивіться фільми.
Більше бувайте на природі або просто дозволяєте природі «бути навколо вас». Не намагайтеся досягти якоїсь мети, не рахуєте кроки. Будьте просто присутні. Це знімає м’язову напругу та знижує рівень кортизолу (гормону стресу). Або, якщо не можете вийти на вулицю чи дістатися лісу, парку – просто споглядайте з вікна. Слідкуйте за рухом хмар, за тим, як сонячне світло грає на листі, або як хитається гілка від вітру. Виділіть окремі звуки -віддалений спів птаха, звук дощу. Відчуйте запах вологої землі після дощу або аромат квітів.
Якщо є змога зверніться на професійну консультацію -це може бути корисним способом висловити свої почуття нейтральній стороні. Ліцензований терапевт може запропонувати професійні поради щодо ефективних механізмів подолання труднощів.
Живучи з раною, пацієнт потребує компетентної медичної допомоги, яка враховує фізичні аспекти лікування рани, а також креативного підходу до психологічного лікування та підтримки. Професійний персонал, родина, друзі та самостійна медична допомога сприяють успіху обраного курсу лікування.