Цукровий діабет – це хронічне захворювання, при якому організм не може правильно використовувати або виробляти інсулін гормон, що контролює рівень глюкози (цукру) у крові. Без достатньої кількості інсуліну цукор накопичується в крові, що з часом пошкоджує судини, серце, очі, нирки й нервову систему.

За даними Національної служби здоров’я України (НСЗУ), станом на листопад 2025 року в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) налічується 1 320 723 пацієнтів із цукровим діабетом.

Загоєння ран у пацієнтів із діабетом може бути сповільненим. Важливо пам’ятати, що рана при діабеті загоюється повільно, але може дуже швидко погіршуватися, тому вона потребує ретельного моніторингу. На загоєння ран впливають кілька факторів:

Рівень глюкози в крові

Усе починається саме з цього. Підвищений рівень цукру в крові робить артерії жорсткими та спричиняє звуження судин. Це має далекосяжні наслідки, що впливають як на саму появу ран, так і на фактори ризику для їх належного загоєння.

Порушення кровообігу

Звужені судини призводять до зменшення кровотоку та постачання кисню до рани. Високий рівень цукру знижує функцію еритроцитів, які транспортують поживні речовини до тканин. Це також знижує ефективність лейкоцитів, які борються з інфекцією. Без достатньої кількості поживних речовин і кисню рана гоїться повільно.

Діабетична нейропатія

Коли рівень глюкози не контролюється, уражаються нерви, і у пацієнтів може розвинутися втрата чутливості. Це називається діабетичною нейропатією. Через втрату чутливості пацієнти не відчувають появи мозолів, інфекції або проблем із хірургічними ранами. Оскільки пацієнт може не відчути змін у стані рани або саму рану, ступінь тяжкості може прогресувати, викликаючи ускладнення при загоєнні.

Дефіцит імунної системи

Діабет знижує ефективність імунної системи – захисного механізму організму проти інфекцій. Високий рівень глюкози змушує імунні клітини працювати неефективно, що підвищує ризик інфікування. Дослідження показують, що певні ферменти та гормони, які організм виробляє у відповідь на високий рівень цукру, негативно впливають на імунітет.

Інфекція

Через слабку роботу імунної системи діабетики мають вищий ризик розвитку інфекцій. Інфекція створює багато загрози здоров’ю, а також уповільнює загальний процес одужання. Без лікування інфекція може підвищити ризик розвитку гангрени, сепсису або інфекції кісток (остеомієліту). Згідно зі статистикою, діабет є причиною номер один для ампутації кінцівок у США.

Що ви можете зробити, щоб покращити загоєння ран

Найважливіше – контролювати рівень цукру в крові. Використовуйте медичні вироби для вимірювання та контролю рівня цукру в крові: глюкометр, CGM.

Також процес одужання можна прискорити за допомогою таких заходів:

Здорове харчування:

Дотримання дієти допоможе регулювати рівень глюкози та забезпечить організм вітамінами (особливо вітаміном C), білками та вуглеводами, необхідними для регенерації. За потреби зверніться до дієтолога.

Самообстеження:

Будьте уважні до свого тіла, особливо при нейропатії. Регулярно перевіряйте шкіру на наявність відкритих ран або точок тиску. При появі тривожних ознак зверніться до лікаря.

Розвантаження рани:

Уникайте тиску на рану, щоб дати їй можливість загоїтися.

Фізична активність:

Регулярні аеробні вправи допомагають зменшити хронічне запалення, знижують рівень цукру та допомагають контролювати вагу.

Здоров’я серцево-судинної системи:

Це важливо для підтримки гарного кровообігу.

Відмова від куріння:

Це покращить циркуляцію крові та загальний стан здоров’я.

Важливо запобігти появі відкритої рани, але якщо вона вже з’явилася – необхідно якнайшвидше розпочати правильний план лікування зі своїм лікарем.

Для колостоми

Колостомія – це серйозна операція. Як і при будь-якому хірургічному втручанні, існують ризики алергічних реакцій на анестезію та надмірної кровотечі. Колостомія також несе в собі такі додаткові ризики:

• закупорка (блокування) колостоми;
• пошкодження інших органів;
• грижа (виникає, коли внутрішній орган проштовхується через слабку ділянку м’язів);
• інфекція;
• внутрішня кровотеча;
• проблеми, спричинені рубцевою тканиною;
• пролапс (випадіння) колостоми;
• розходження швів або розкриття рани.

Ваш лікар найкраще пояснить ваші особисті ризики, ризики самої операції, потенційні ускладнення та переваги хірургічного втручання.

Для ілеостоми

Будь-яка операція несе ризики. До них належать:

• інфекція;
• утворення тромбів;
• серцевий напад;
• інсульт;
• труднощі з диханням.

Ризики, характерні саме для ілеостоми, включають:

• пошкодження навколишніх органів;
• внутрішня кровотеча;
• нездатність засвоювати достатню кількість поживних речовин з їжі;
• інфекції сечовивідних шляхів, черевної порожнини або легень;
• кишкова непрохідність через рубцеву тканину;
• рани, які розкриваються або довго гояться.

У вас можуть виникнути проблеми зі стомою. Якщо шкіра навколо неї подразнена або волога, буде важко забезпечити герметичне прилягання стомного мішка. Це може призвести до протікання. Ваш лікар може призначити лікувальний спрей або пудру для загоєння цієї подразненої шкіри.

Деякі люди фіксують мішок за допомогою пояса. Якщо носити пояс занадто туго, це може призвести до появи пролежнів (тискових виразок).

Будуть періоди, коли через стому не виходитимуть виділення. Однак, якщо це триває понад шість годин і ви відчуваєте нудоту або судоми, зверніться до лікаря. Можливо, у вас кишкова непрохідність.

Люди з ілеостомою також можуть мати електролітний дисбаланс. Це стається, коли у вашій крові бракує важливих речовин, особливо натрію та калію. Цей ризик зростає, якщо ви втрачаєте багато води через блювоту, пітливість або діарею. Обов’язково поповнюйте запаси втраченої води, калію та натрію.

Для уростоми

Ваш лікар пояснить процедуру та будь-які ризики. Деякі можливі ризики включають:

• Проблеми з анестезією.
• Інфекція, кровотеча або утворення тромбів.
• Травмування інших частин тіла під час операції.
• Утворення рубцевої тканини (спайок) у животі, що може спричинити непрохідність кишечника.
• Проблеми з контролем сечовипускання, особливо якщо був сформований новий сечовий міхур і під’єднаний до уретри або отвору в животі.
• Зміна функції кишечника (частий стілець або діарея).
• Звуження стоми через рубцювання, що може потребувати повторної операції.

Запитайте свого лікаря, як ці ризики стосуються саме вас. Обов’язково обговоріть будь-які інші запитання чи занепокоєння, які у вас можуть виникнути.

Процес лікування та загоєння ран

Рану зазвичай визначають як порушення цілісності тканин і функцій організму. Життя з раною передбачає не лише фізичний догляд за самою раною, такий як очищення та дезінфекція, промивання, заміна пов’язок та інші методи лікування; воно також включає емоційну та психологічну підтримку пацієнта.

Для успішного догляду за раною протягом усього циклу лікування та одужання існують як фізичні, так і емоційні складові. Обидва ці компоненти потребують професійної оцінки та догляду.

Психологічні аспекти

Фізичний біль є загальною та характерною рисою як гострої, так і хронічної рани. Існує безліч медичних методів, які допомагають усунути фізичний біль та керувати ним. Проте робота з психологічною складовою життя з раною може бути набагато складнішою.

Дослідження показують, що пацієнти, які страждають на тривожність або депресію через свій фізичний стан, зазвичай мають набагато повільніший процес загоєння, ніж пацієнти з позитивним настроєм. Емоційні або психологічні переживання під час життя з раною відчуваються по-різному.

Пацієнт може відчувати:

• Тривогу щодо потенційної втрати роботи, фінансів та загального результату лікування.
• Депресію через зниження якості життя та втрату незалежності.
• Зніяковілість через можливий запах від рани або помітні виділення (ексудат).
• Сором або відчуття того, що він є тягарем для членів сім’ї та опікунів.
• Смуток через втрату функцій організму та зміну образу власного тіла.
• Ізоляцію від друзів і родини через обмежену мобільність (залежно від розташування та впливу рани).
• Відчуття нікчемності, яке може стати нестерпним, коли переживається кілька емоцій одночасно.

Психологічна підтримка

Пацієнти з ранами можуть відчувати широкий спектр емоцій. Життя з раною, будь вона гострою чи хронічною, вимагає коригування способу життя. За належної фізичної та емоційної підтримки пацієнти можуть успішно пройти цей шлях.

Групи підтримки для пацієнтів та членів його родини (опікунів) дозволять відкрито ділитися інформацією з іншими, хто перебуває в подібній ситуації.
Методи релаксації, такі як контрольоване дихання або керована візуалізація, можуть допомогти зняти напругу.

Зменште ізоляцію, регулярно відвідуючи родину та друзів. Чи зверніться в групи підтримки онлайн чи у вашій громаді, гарячі лінії.
Щодня займайтеся одним приємним заняттям: хобі, новим інтересом, слухайте музику або читайте гарну книгу, дивіться фільми.

Більше бувайте на природі або просто дозволяєте природі «бути навколо вас». Не намагайтеся досягти якоїсь мети, не рахуєте кроки. Будьте просто присутні. Це знімає м’язову напругу та знижує рівень кортизолу (гормону стресу). Або, якщо не можете вийти на вулицю чи дістатися лісу, парку – просто споглядайте з вікна. Слідкуйте за рухом хмар, за тим, як сонячне світло грає на листі, або як хитається гілка від вітру. Виділіть окремі звуки -віддалений спів птаха, звук дощу. Відчуйте запах вологої землі після дощу або аромат квітів.

Якщо є змога зверніться на професійну консультацію -це може бути корисним способом висловити свої почуття нейтральній стороні. Ліцензований терапевт може запропонувати професійні поради щодо ефективних механізмів подолання труднощів.
Живучи з раною, пацієнт потребує компетентної медичної допомоги, яка враховує фізичні аспекти лікування рани, а також креативного підходу до психологічного лікування та підтримки. Професійний персонал, родина, друзі та самостійна медична допомога сприяють успіху обраного курсу лікування.

Як харчування допомагає загоєнню ран?

Без належного харчування весь процес загоєння ран може зазнати негативного впливу. Ваша дієта під час одужання відіграє критичну роль у тому, як швидко загоюється рана, наскільки міцною стає тканина, яка тривалість періоду відновлення та наскільки добре ваш організм бореться з інфекцією. Погане харчування може перетворити звичайну рану на хронічну, яка, здається, ніколи не загоїться.

Катаболічна фаза

Навіть невелика рана може змінити спосіб метаболізму поживних речовин у вашому організмі. Оскільки організм намагається зцілитися від рани, він створює гормони стресу та перенаправляє додаткові ресурси – вуглеводи, жири, білки, антиоксиданти та інше – на створення нових тканин. Це називається катаболічною фазою загоєння. Під час цього процесу ваш метаболізм по суті прискорюється.

Якщо катаболічна фаза триває занадто довго, може розвинутися білково-енергетична недостатність. Це започатковує негативний цикл, який уповільнює загоєння ран і погіршує стан вашого здоров’я. Організм спрямовує додатковий білок на боротьбу з раною, і, як наслідок, інші важливі системи організму та органи не отримують достатньо білка. Це призводить до зменшення м’язової маси та затримки загоєння ран.

Належне харчування при загоєнні ран

Білок є найважливішим аспектом вашої дієти під час загоєння рани. Енергія (калорії з вуглеводів і жирів), амінокислоти, антиоксиданти та мінерали (цинк) також важливі. Ваші дієтичні потреби будуть розраховані індивідуально, і ваш лікар або дієтолог може скоригувати рівень кожної поживної речовини, щоб полегшити загоєння. Наведені нижче рекомендації є лише загальними, але вони дадуть вам уявлення про те, що має включати ваш раціон.

Білок:

Допомагає відновити пошкоджену тканину рани. Вам потрібно вживати більше білка, ніж зазвичай. Це означає 2–3 порції білка на день, причому кожна порція містить не менше 60–90 грамів м’яса (альтернативою є 1 чашка бобових або 2 столові ложки арахісової пасти). Лікар буде ретельно стежити за вашою дієтою. Якщо ви не споживаєте достатньо калорій, організм може перетворювати білок вашого тіла на енергію замість того, щоб витрачати його на загоєння.

Жири:

Жири з молочних продуктів необхідні для загоєння ран. Клітинні мембрани створюються за допомогою жирних кислот. Олія та м’ясо також є хорошими джерелами жирів. Одна чашка молока чи йогурту або 30 грамів сиру будуть хорошими прикладами того, скільки ви повинні включати у свій щоденний раціон.

Вуглеводи:

Споживання великої кількості вуглеводів є важливим, щоб запобігти використанню організмом інших поживних речовин і білків для отримання енергії. Каші, хліб, рис і макарони є хорошими джерелами енергії і повинні входити у ваш щоденний раціон.

Вітамін С:

Важливий антиоксидант для загоєння ран. Він підвищує міцність рани в міру її загоєння та допомагає у створенні колагену в шкірі. Вітамін С також важливий для створення нових кровоносних судин і допомагає всмоктуванню заліза. Цитрусові та листові зелені овочі є чудовими джерелами вітаміну С. Ви повинні приймати до 200 мг вітаміну С щодня.

Вітамін А:

Ще один важливий антиоксидант. Він допомагає боротися з інфекцією та допомагає контролювати запальну відповідь. Рівень вітаміну А потрібно ретельно контролювати, оскільки при надмірному споживанні може виникнути токсичність. Червоні фрукти та овочі, яйця, риба та темно-зелені овочі є хорошими джерелами вітаміну А.

Цинк:

Допомагає організму синтезувати білки та виробляти колаген. Поки ви отримуєте достатню кількість білка з м’яса, ви повинні отримувати достатньо цинку. Рекомендований лікарем рівень буде варіюватися від 15 до 50 мг на день.

Будьте особливо уважні до дієтичних порад вашого лікаря, особливо якщо це лікувальна дієта. Пацієнти з діабетом матимуть додаткові міркування при розробці плану харчування. На завершення варто підкреслити важливість гідратації. Пийте багато води та рідини протягом усього процесу загоєння, щоб полегшити належну циркуляцію крові та детоксикацію.

Якщо у вас є програма харчування, складена вашим лікарем або дієтологом, вам обов’язково слід враховувати ці рекомендації.

Коли пацієнти з діабетом складають план харчування зі своїми лікарями, в їхньому раціоні виникають додаткові нюанси.

Рекомендації по заміні мішка при колостомі, ілеостомі, уростомі

Для колостоми

Якщо у вас колостома, опанування навички заміни мішка може зайняти певний час. Медсестра надасть вам конкретні інструкції перед випискою з лікарні. З часом і практикою ви навчитеся професійно замінювати свій калоприймач.

1. Почніть зі спорожнення мішка

Якщо в мішку є вміст, важливо спорожнити його перед заміною. Найкраще робити це у ванній кімнаті. Відкрийте нижню частину мішка над унітазом. Вміст можна акуратно видавити; сеча витече автоматично після відкриття клапана.

2. Ретельно вимийте руки з милом

Якщо це неможливо, скористайтеся антисептиком. Покладіть чистий рушник на коліна та заправте його край у штани, щоб захистити одяг. Гігієна є критично важливою при заміні стомного мішка.

3. Обережно зніміть мішок

Притримуючи шкіру однією рукою, повільно відклейте мішок, використовуючи спеціальний виступ для легкого зняття. За потреби скористайтеся очисником (антиклеєм) для видалення адгезивної пластини.

4. Перевірте стан шкіри

Шкіра може бути злегка рожевою або червоною. Однак, якщо вона чорна, фіолетова, синя або викликає занепокоєння, зверніться до лікаря. Також огляньте саму стому – вона завжди має бути яскраво-червоного кольору. Якщо вона змінила розмір, занадто виступає або втягнулася, з’явився гній, кров або блідий/синюшний відтінок – негайно зв’яжіться з лікарем.

5. Очистьте стому

Використовуючи теплу воду та суху серветку з м’яким милом, обережно протріть зону навколо стоми. Не тріть. Використовуйте лише мило без олій та ароматизаторів. Промокніть шкіру насухо.

6. Виміряйте стому (за потреби)

Скористайтеся вимірювальною карткою, щоб дізнатися розмір стоми перед наклеюванням нового мішка. Також ще раз помийте руки перед встановленням нового приймача, щоб забезпечити максимальну чистоту.

7. Використайте захисний бар’єр (наприклад, пудру для стоми)

Це необов’язково, але багато хто використовує пудру для захисту шкіри та створення ідеальної бази для приклеювання. Посипте пудру навколо стоми (не на саму стому), розрівняйте сухою серветкою і дайте підсохнути 60 секунд.

8. Підготуйте новий мішок

Якщо потрібно, за допомогою спеціальних ножиць виріжте отвір у пластині, що відповідає розміру вашої стоми.

9. Наклейте мішок

Почніть притискати пластину знизу стоми, плавно переходячи до боків і верху. Розгладьте всі складки, рухаючись від центру до країв, щоб забезпечити герметичність.

10. Потримайте пластину руками близько 45 секунд

Тепло ваших рук допомагає адгезиву краще зафіксуватися на шкірі.

Для ілеостоми

Ви можете спорожнювати мішок для ілеостоми так часто, як це необхідно протягом дня. Робіть це сидячи або стоячи біля унітазу. Очищуйте вихідний отвір серветкою перед закриттям.

• Однокомпонентні системи: зазвичай змінюються кожні 2–3 дні.
• Двокомпонентні системи: пластина змінюється 1–2 рази на тиждень, а мішок – за потреби.

Процес заміни:

1. Підготуйте все необхідне та спорожніть мішок.
2. Помийте руки.
3. Обережно зніміть мішок, притримуючи шкіру (можна використовувати антиклей).
4. Промийте мішок над унітазом (якщо плануєте утилізувати) і покладіть його у пакет для сміття.
5. Очищення: промийте зону навколо стоми теплою водою без тертя. Ретельно промокніть насухо.
6. Нанесення: за бажанням використайте захисний бар’єр (серветки друга шкіра). Виріжте отвір потрібного розміру, зніміть захисну плівку і щільно притисніть від центру до країв. Потримайте долонею 30–50 секунд для кращої фіксації.

Для уростоми

Мішок для сечі потрібно спорожнювати кілька разів на день.

• Однокомпонентна система: заміна через день.
• Двокомпонентна система: пластина змінюється 1-2 рази на тиждень.

Уростома функціонує безперервно, тому дуже важливо мати все під рукою і діяти швидко.

Процес заміни:

1. Спорожніть мішок і помийте руки.
2. Обережно зніміть систему, підтримуючи шкіру.
3. Утилізуйте використаний мішок у пластиковий пакет.
4. Очищення: використовуйте чисту теплу воду та сухі серветки. Протирайте ніжно, без тертя. Витріть шкіру насухо.
5. Нанесення: нанесіть захисний засіб для шкіри, дайте підсохнути кілька секунд. Виріжте отвір у пластині під розмір стоми. Приклейте мішок, розгладжуючи складки, щоб уникнути протікання.
6. Зігрійте пластину руками протягом 30–50 секунд для надійного приклеювання.

Інформація, яка допоможе вам у період після операції.

ДЛЯ КОЛОСТОМИ

Відновлення в лікарні передбачає поступове повернення до вживання рідини та їжі, щоб переконатися у відсутності проблем із травленням. У перший день вам, швидше за все, даватимуть лише лід, щоб втамувати спрагу. Згодом вам дадуть прозорі рідини, а потім — м’яку їжу.

Вас також навчать, як правильно користуватися калоприймачами. У калоприймачі збиратимуться ваші фекалії, поки у вас встановлена колостома. Персонал лікарні також проконсультує вас щодо дієти, рівня активності тощо. Важливо дотримуватися цих інструкцій. Ви будете проходити контрольні огляди у лікаря для перевірки вашого стану та роботи стоми.

ДЛЯ ІЛЕОСТОМИ

Вам потрібно буде залишатися в лікарні щонайменше три дні. Нерідко госпіталізація триває тиждень або навіть довше, особливо якщо ілеостомія була проведена за екстрених обставин.

Споживання їжі та води на певний час буде обмеженим. У день операції вам можуть давати лише лід. Прозорі рідини, ймовірно, дозволять на другий день. Поступово ви зможете їсти більше твердої їжі, мірою того, як ваш кишечник пристосовуватиметься до нових умов.

У перші дні після операції у вас може бути надмірне газоутворення. Воно зменшиться, коли кишечник заживе. Дехто вважає, що прийом їжі 4–5 разів на день невеликими порціями кращий за три великі трапези. Лікар може порадити вам на деякий час уникати певних продуктів.

Під час одужання ви почнете вчитися поводитися із зовнішнім мішком для збору виділень. Ви також навчитеся доглядати за стомою та шкірою навколо неї. Ферменти у виділеннях з ілеостоми можуть подразнювати шкіру. Вам потрібно тримати область стоми чистою та сухою.

Якщо у вас ілеостома, вам може знадобитися суттєво підкоригувати свій спосіб життя. Деякі люди шукають допомоги в групах підтримки стомованих пацієнтів. Спілкування з тими, хто вже адаптувався і повернувся до звичайного життя, може зменшити вашу тривогу. Також існують медсестри, спеціально навчені догляду за ілеостомами. Вони допоможуть вам зробити життя зі стомою комфортним.

ДЛЯ УРОСТОМИ

Життя з уростомою може здатися великим викликом, але з часом стане легше. Як і в будь-яких життєвих змінах, ключовими є позитивний настрій, терпіння та почуття гумору.

Після операції можуть бути моменти, коли ви відчуватимете розчарування, самотність або ізоляцію. Оскільки цей досвід для вас новий, ви можете почуватися ніяково, роздратовано або невпевнено. Це нормальні почуття. Розмова з надійним другом, медсестрою, священнослужителем або іншою людиною з уростомою може допомогти з цим впоратися.

Ваше соціальне життя може бути таким же активним, як і до операції. Ви можете насолоджуватися подорожами, спортивними подіями та відвідуванням ресторанів. Коли ви вперше вийдете з дому, вам може здаватися, що всі дивляться на ваш мішок, хоча його не видно під одягом. Пам’ятайте: ви відчуваєте мішок на своєму тілі, але ніхто інший його не бачить.

Ви також можете хвилюватися, що мішок наповниться сечею і буде випирати під одягом. Швидкий візит до вбиральні вирішить цю проблему. Ви помітите, що спорожняти мішок потрібно приблизно так само часто, як раніше ви ходили в туалет.

Серйозні проблеми зі шкірою

Великі ділянки червоної, болючої та мокнучої шкіри заважатимуть надійному приляганню пластини навколо стоми. Важливо негайно лікувати навіть незначні подразнення. Якщо у вас є велика подразнена ділянка, яка не зникає протягом кількох днів, або кірочки на шкірі навколо стоми — зверніться до лікаря або стома-терапевта. Вони можуть призначити ліки для підсушування та загоєння шкіри.

При появі глибоких пролежнів, спричинених занадто тугим поясом для стоми, негайно послабте або зніміть пояс і зателефонуйте лікарю. Вам знадобиться лікування. Пам’ятайте, що правильно підібрана система, достатня кількість рідини та належний догляд за шкірою допоможуть запобігти проблемам.

Сечові кристали

Сечові кристали на стомі або шкірі виникають через лужну сечу. Вони виглядають як білі піщані часточки. Це може призвести до подразнення стоми та/або кровотечі. Належна гігієна, підтримка кислотності сечі та ретельне підготування шкірного бар’єра допоможуть запобігти їх появі.

Щоб зменшити кількість кристалів, можна робити оцтові компреси під час заміни мішка. Змочіть серветку або рушник у розчині води та білого оцту (у рівних частинах) і прикладіть до стоми на кілька хвилин.

Коли слід викликати лікаря?

Вам слід звернутися до лікаря або стома-терапевта, якщо у вас:

• Поріз на стомі
• Травма стоми
• Сильна кровотеча з отвору стоми
• Кровотеча в місці з’єднання стоми зі шкірою
• Сильне подразнення шкіри або глибокі рани (виразки)
• Незвичайна зміна розміру або кольору стоми
• Лихоманка або різкий запах сечі (це може бути ознакою інфекції нирок)

Чи зможу я продовжувати займатися своїми звичайними повсякденними справами?

Так. Після операції ви зможете вживати ті ж продукти, що і до встановлення стоми. Якщо у вас ілеостома, вам потрібно буде пити більше рідини протягом дня, щоб підтримувати водний баланс. Якщо не виникне непередбачуваних проблем, ви зможете повернутися до звичного способу життя. Ви помітите покращення якості життя в багатьох аспектах, оскільки ваш організм більше не буде так інтенсивно боротися із запальним захворюванням кишечника (ЗЗК).

Чи зможу я вести нормальний активний спосіб життя, такий як катання на лижах, плавання, альпінізм, фізичні вправи тощо?

Так, ви зможете вести нормальний активний спосіб життя. Багато людей зі стомою повертаються до улюблених занять і навіть додають нові, оскільки після операції почуваються краще.1 Ви зможете насолоджуватися звичайним життям, плавати, кататися на лижах, ходити в походи, подорожувати та багато іншого. Це, однак, вимагатиме певної роботи — вам потрібно буде більше планувати та готуватися до всіх можливих ситуацій, таких як протікання або необхідність заміни. Якщо ви займаєтеся активними та контактними видами спорту, ви можете придбати захисні пристрої для стоми.

Яку їжу я можу їсти? Чи доведеться мені кардинально змінити свій раціон?

Деякі зміни у вашому раціоні можуть бути необхідними, але з часом ви зможете повернутися до звичайного харчування. Згодом ви визначите дієту, яка підходить саме вам, а також зрозумієте, які продукти засвоюються добре, а які – ні. При наявності стоми дуже важливо ретельно пережовувати їжу та запивати її достатньою кількістю рідини, щоб уникнути закупорки або непрохідності. Деякі продукти перетравлюються важче за інші; пацієнтам з ілеостомою слід намагатися уникати продуктів з високим вмістом клітковини, які можуть заблокувати стому.

Що щодо пігулок? Чи можу я приймати ліки або вітаміни?

Деякі пігулки з формулою уповільненого вивільнення можуть занадто швидко проходити через систему пацієнта з ілеостомою і не встигати перетравитися. Завжди нагадуйте своєму лікарю, коли вам призначають нові ліки, і запитуйте, як вони засвоюються. Більшість вітамінів можна приймати без проблем.

Чи підійде мені одяг, який я носив до операції? А як щодо спортивного одягу, купальників, поясів тощо?

Більшість людей можуть носити свій одяг, який вони носили до операції. Незабаром після операції ви можете боятися носити пояс та інші аксесуари, що можуть тиснути на стому. Це залежатиме від місця розташування вашої стоми. Тісний одяг не пошкодить стому, але вам, можливо, доведеться до нього звикнути. Коли ви носите тісний одяг, потрібно більше стежити за стомою, оскільки він може ускладнити наповнення мішка, що призведе до протікання. Доступні купальники для чоловіків та жінок, які допомагають приховати та підтримувати стому.

Як довго мій мішок буде служити, перш ніж його потрібно буде замінити?

Це дуже залежить від багатьох факторів і способу життя. Більшість стомічних мішків служать від 3 до 7 днів, але нерідко вони можуть прослужити менше або довше. З часом ви навчитеся, як довго зазвичай служить ваш мішок, і коли його потрібно замінити, щоб уникнути протікання.

Скільки разів на день я буду ходити в туалет зі стомою?

Це залежатиме від багатьох факторів, таких як що ви їсте, скільки п’єте і як ваш організм адаптується до операції. Пацієнти з колостомою можуть спорожнювати мішок лише двічі на день. Більшість роблять це 4-6 разів. Пацієнти з ілеостомою повинні спорожнювати його частіше, оскільки вони не засвоюють стільки рідини, а їхні виділення набагато м’якші.

Чи існує правильний спосіб спорожнення стомічного мішка?

Немає правильного чи неправильного способу спорожнення стоми, і ви знайдете метод, який найкраще підходить саме вам. Вам також покажуть, як спорожнювати його в лікарні після операції. Завжди переконайтеся, що після спорожнення стома повністю закрита, щоб уникнути протікання.

Я переживаю через запах з мішка, чи доведеться мені з цим мати справу?

Завдяки сучасним технологіям, за якими виготовляються стомічні засоби, ви не відчуватимете запаху. При спорожненні стоми ви помітите, що запах змінюється залежно від того, що ви їли, але коли він закритий, запаху не повинно бути. Якщо це те, що вас турбує, запитайте свого лікаря або постачальника засобів про способи усунення запаху.

Як щодо душу зі стомою? Чи може щось її пошкодити?

Ви зможете приймати душ як звичайна людина. При заміні стоми деякі люди зі стомою люблять приймати душ, коли мішок знятий, щоб дати шкірі відпочити і якомога краще очистити цю ділянку. Контакт з повітрям або милом і водою не зашкодить стомі. Якщо у вас ілеостома, вибір часу для заміни, коли ви небагато їли, зазвичай полегшує процес, оскільки виділень буде менше. Уникайте ароматизованого мила, оскільки воно ускладнює прилипання адгезиву і призводить до того, що мішок прослужить коротший час.

Життя після операцій колостоми, ілеостоми та уростоми

Ви можете їсти все, що забажаєте, якщо у вас стома

Маєте улюблену страву? Якщо ваш лікар дозволив вам повернутися до звичайного раціону, їжте те, що вам подобається. Якщо у вас колостомія або ілеостома, ви виявите, що різні продукти по-різному впливають на ваш травний тракт.

Так само як певні продукти викликали у вас газоутворення до операції, ви, ймовірно, стикнетеся з цим і зараз, маючи стому. Ви можете вживати продукти, що викликають гази, помірно або лише тоді, коли це не змушуватиме вас почуватися ніяково (наприклад, удома, а не на роботі). Проте це зовсім не означає, що ви повинні повністю відмовитися від такої їжі

Деякі продукти з більшою ймовірністю можуть викликати газоутворення, діарею, запори, неповне перетравлення або специфічний запах сечі. Однак те, як саме вони вплинуть на організм, залежить від ваших індивідуальних особливостей.

Якщо ви не впевнені, як певні продукти подіють на вас, спробуйте вживати їх по одному в домашніх умовах, перш ніж їсти їх у громадських місцях. Розуміння того, як кожна страва впливає на ваше травлення, дозволить вам менше хвилюватися про можливі наслідки та більше часу насолоджуватися спілкуванням із друзями.

Також може бути корисним ретельно пережовувати їжу та пити достатню кількість води.

Якщо у вас уростома, вас може турбувати запах сечі. Певні продукти можуть посилювати цей запах, але ви можете мінімізувати його, вживаючи достатню кількість води або журавлиного соку

Ви можете займатися спортом, якщо у вас є стома

Якщо ваше улюблене хобі – не контактний вид спорту з високим ризиком травмування, ви зможете повернутися до занять, які вам подобаються, щойно одужаєте після операції. Головна небезпека полягає у травмуванні отвору, через який виділення або сеча виходять з вашого тіла (стоми), тому жорсткі види спорту можуть бути протипоказані.

Якщо ви бажаєте продовжувати такі заняття, запитайте свого лікаря або стома-терапевта про спеціальні засоби, які можна використовувати, та заходи безпеки для захисту стоми під час активності.

Ви можете приховати стому

Для вас стомний мішок на тілі здається дуже помітним. Коли ви дивитеся в дзеркало, ви помічаєте його під одягом. Ви можете думати, що кожен звук, який видає стома, є гучним і його чують усі в кімнаті.

Більшість людей не помітять вашу стому, якщо ви самі про неї не розповісте. У міру звикання ви знайдете власні хитрощі, як тримати мішок прихованим, а звуки – мінімальними. Ось кілька ідей для початку:

• Спорожнюйте мішок, коли він заповнюється на одну третину. Так він не буде випирати під одягом.
• Разом зі стома-терапевтом підберіть систему, яка найкраще вам підходить.
• Якщо ви хвилюєтеся через запах під час спорожнення мішка, запитайте медсестру про засоби для його мінімізації.
• Запитайте близького друга або кохану людину, чи помітний мішок під одягом або чи справді звуки такі гучні, як вам здається. Тіло кожної людини час від часу видає звуки та запахи. Хоча це може бути ніяково, не дозволяйте страху заважати вашому життю.

Ви можете носити будь-який одяг, якщо у вас є стома

Жоден одяг не є забороненим. Однак індивідуальні контури тіла та розташування стоми можуть зробити деякі речі менш зручними. Наприклад, тугі пояси або ремені можуть тиснути на стому. Будьте відкриті до експериментів з різними стилями.

Не дозволяйте стомі зупиняти вас від носіння обтислого одягу або купальника. Існують спеціальні купальники та плавки для людей зі стомою, які можна знайти у спеціалізованих магазинах.

Ви можете їхати куди завгодно, якщо у вас є стома

Подорож потребуватиме певного планування, але стома не повинна ставати на заваді. Якщо ви подорожуєте літаком, візьміть додаткові засоби догляду та покладіть їх як у ручну поклажу, так і у багаж.

Розгляньте можливість мати при собі довідку від лікаря про наявність стоми. Вона пояснить причину її наявності та допоможе службі безпеки в аеропорту поважати вашу приватність під час огляду.

Спілкуйтеся з іншими людьми зі стомою

Знайдіть контакти інших людей зі стомою. Група підтримки у вашому місті або онлайн – це чудовий спосіб отримати поради від тих, хто вже пройшов цей шлях, і підвищити свою впевненість. Ви можете поставити запитання, які соромитеся озвучити лікарю, і дізнатися лайфхаки для адаптації до життя зі стомою.